Здавалося б, логічно: на тягачі вже стоїть трекер, то нащо ставити другий — під'єднаємо до нього датчики з рефрижератора, і готово. На папері економія. На практиці саме звідси починаються проблеми, через які потім доводиться переробляти.
Коли підключення до трекера тягача працює, а коли ні
Bluetooth працює — але не скрізь. Якщо стінки рефа тонкі, а датчик поставити на передню стінку біля моторного відсіку, зв'язок із трекером у тягачі тримається. Це робочий варіант, і ми його не відкидаємо.
Далі починаються проблеми. Що глибше в кузов — то більше металу, ізоляції й вантажу між датчиком і трекером. Сигнал то є, то немає, у звіті з'являються провали, і незрозуміло: датчик відмовив чи просто не дістав.
Перевірити це можна ще до монтажу — застосунком Eye App. Водій підключається з телефона й бачить показники датчика: температуру, вологість, заряд батареї. Якщо сигнал дістає — рішення життєздатне. Батареї, до речі, вистачає до п'яти років, і замінити її можна самостійно.
Проводне обладнання потребує додаткового кабелю. Щоб дотягнути дроти від рефа до трекера в тягачі, потрібен ще один ABS-кабель — або кілька. І ось тут з'являється ризик, який ніяк не залежить від якості монтажу: водій може переплутати додатковий кабель зі штатним. Одне неправильне з'єднання — і обладнання виходить з ладу.
А от датчик пального так підключати сенсу немає взагалі. Трекер тягача бачить один об'єкт: пальне рефа й пальне тягача складаються в одну цифру, розділити їх потім неможливо. Виходить, що датчик поставили, гроші витратили, а відповіді на головне питання — скільки спалив саме реф — так і немає.
Додайте до цього просту логістику: причепи чіпляють до різних тягачів. Прив'язали обладнання до однієї машини — і при перечіпленні втратили все.
Рішення: власний трекер у герметичному корпусі
Ми ставимо на рефрижератор окремий трекер, а щоб він витримав життя під причепом — у корпус із захистом IP67, за потреби IP68, прогумований.
Тут є неочевидна економія: купити звичайний FMB125 і коробку до нього дешевше, ніж купити трекер із заводським захистом IP67. Захист виходить той самий, ціна — ні.
Місце монтажу — моторний відсік рефрижераторної установки. Якщо всередині немає місця, кріпимо під ним.
Наскільки це надійно, показує час: трекери, які ми поставили так першому клієнту пʼять років тому, працюють досі — і зупинятися не збираються. Не гниють, вологи всередині немає. Для обладнання, яке щодня їздить крізь дощ, сніг і бруд під днищем причепа, це головний аргумент.
Пальне рефа — окремою цифрою
За бажанням у бак рефрижератора ставимо датчик рівня палива. І тоді з'являється те, чого не дає жодна схема з трекером на тягачі: у програмі рефрижератор — це окремий об'єкт зі своєю витратою.
Ось як це виглядає у звіті за п'ять діб — витрата, середні показники, заправки й зливи саме по рефрижератору:
Коли рефрижератор — окремий об'єкт, видно і середню витрату на мотогодину, і кожен злив із його бака. У спільній цифрі з тягачем це просто розчинилося б.
Але цифру «зливів» треба читати разом із графіком. Програма рахує різницю рівня від початку стоянки до її кінця й позначає як злив будь-яке падіння — навіть коли реф просто стояв із увімкненим двигуном і палив пальне на охолодження.
Відрізнити одне від одного нескладно, якщо подивитися на форму лінії: різке падіння — це злив, повільне зниження на тлі роботи двигуна — звичайна витрата. Тому ми не показуємо клієнту голу цифру зі звіту, а перевіряємо кожен випадок за графіком.
Температура: до п'яти точок усередині
До того самого трекера підключаємо до п'яти датчиків температури в різних місцях кузова. Один із них за потреби виносимо назовні — щоб бачити температуру на вулиці й розуміти, у яких умовах установка тримає режим.
На графіку одразу читається весь рейс: вихід на режим і робота на різних температурах.
Разом із температурою пишеться положення й час — тобто до будь-якої точки графіка можна поставити питання «де це було і коли».
Інтервал запису — це налаштування, а не обмеження. На знімку записи йдуть раз на пів години, але налаштування дозволяють довільні інтервали від однієї хвилини.
Про що варто знати заздалегідь
Найчастіше питання виникає одне: чому наші датчики показують не те саме, що бортовий комп'ютер рефрижератора.
Причин дві, і обидві не про несправність:
- Датчики стоять у різних місцях. Штатні — там, де їх передбачив виробник установки. Наші — там, де потрібно бачити температуру вам, у тій зоні кузова, яка вас цікавить. Різні точки кузова мають різну температуру, і це нормально.
- Комп'ютер рефа може усереднювати. Він показує одну цифру, зведену з кількох власних датчиків. Наші показують кожну точку окремо. Порівнювати усереднене значення з точковим — те саме, що порівнювати середню температуру по палаті з температурою конкретного пацієнта.
Тому ми не обіцяємо збіг цифра в цифру зі штатною системою. Наше завдання інше: дати незалежне вимірювання в тих точках, які цікавлять саме вас, з історією та прив'язкою до маршруту.
Кому це потрібно
- Перевізникам харчових продуктів і ліків — коли потрібно документально показати, що режим не порушувався весь рейс.
- Парками зі змінними зчепками — причіп лишається собою незалежно від того, який тягач його везе сьогодні.
- Тим, хто рахує пальне чесно — витрата рефа й витрата тягача це різні цифри, і бачити їх треба нарізно.
Ми не ставимо окремий трекер туди, де вистачає простішого рішення. Але з рефрижератором випадок якраз той, коли економія на початку обертається переробкою: спершу зникає Bluetooth-зв'язок, потім згоряє обладнання від переплутаного кабелю, а наприкінці виявляється, що пальне все одно порахувати не вийшло.
Детальніше про послугу: GPS-моніторинг вантажівок і причепів